Пошук

Меню

Звіти

Інші Інтернет-ресурси

Архіви

Календар подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання


6 листопада – день народження отця Маркіяна Шашкевича!

Історія Чортківської гімназії неабияк пов’язана з іменем славного українця, священика, літературного діяча о. Маркіяна Шашкевича, ім’я якого носить гімназія.

Чому саме ім’я Маркіяна присвоєно одному із навчальних закладів Чорткова?
У далекому 1911 році, коли українська спільнота відзначала 100-літній ювілей з дня народження о. Маркіяна Шашкевича, з ініціативи свідомих українців, за підтримки товариства «Рідна школа» було визначено: відкрити по усій Україні 100 українських ґімназій, які б носили ім’я цього славного Українця. І Чортківська гімназія була у числі тої історичної сотні. Пізніше, позбавивши її статусу гімназії і змінивши її назву на «середня школа №1″, влада мала на меті затерти правдиву історію зародження у Чорткові української гімназії і викорінити з пам’яті народу першопокликання цього навчального закладу.
Але правда таки отримала перемогу і 1992 року на освітній карті Чортківщини замайоріла гімназія імені Маркіяна Шашкевича, яка цьогоріч відзначила своє 25-річчя з часу відродження. Візитівкою школи є кімната-музей отця Маркіяна Шашкевича, яким керує Горяча Н.В.

Чому на фасаді гімназії читаємо напис “Рідна школа”?
Цей напис уособлює назву товариства “Рідна школа”, яке заснувало та підтримувало певний час діяльність сотні шкіл.

Що символізує герб на фасаді гімназії?

Інколи ширяться слухи, що це викривлений, спаплюжений тризуб України, але це не так. Герб, який ми бачимо на фасаді – символіка товариства “Рідна школа”. Оригінальний знак товариства “Рідна школа” був віднайдений у 1992 році на горищі школи і зараз знаходиться у кімнаті-музеї о.М.Шашкевича, а на фасаді висить копія. Герб товариства “Рідна школа” являє собою поєднання двох літер “Ш” і “Р”.

Шосте листопада має особливе значення в історії закладу, адже саме цього дня 1811 року у с. Підлисся (нині Золочівський р-н, Львівська обл.) у родині греко-католицького священика народився хлопчик і назвали його Маркіян.
Навчався молодий Шашкевич у початковій школі в Білому Камені, міській нормальній школі та домініканській гімназії (1823—1825) у Львові, Бережанській гімназії, був вільним слухачем на відділенні філософії Львівського університету.
У студентські роки став писати вірші-звернення до галицьких русинів, відомі під загальним заголовком «Син Русі».
У 30-ті роки ХIX століття зблизився в Лемберзі з Я. Ф. Головацьким, разом з яким створив літературний гурток «Руська трійця». Гурток вів боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях.
Вислідом їхньої діяльності була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834). Твори Шашкевича увійшли до виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837).
Саме цього року минає 180 років із часу виходу альманаху «Русалка Дністрова».
Майже весь тираж був арештований австрійською владою і не допущений до продажу.
У 1838 році закінчив Львівську духовну семінарію. Був призначений парафіяльним священиком у селах Львівщини.
За поширення літератури на території Львівської семінарії Шашкевич був вигнаний з Лемберга і позбавлений приходу. Будучи сільським священиком, Шашкевич залишився без засобів до існування, захворів і помер від туберкульозу 7 червня 1843 року. Крім поезій і прозових творів, йому належать переклади на українську мову сербських народних пісень, віршів чеських і польських поетів.
Два тижні (6-17 листопада) у стінах Чортківської гімназії відбуватиметься декада Шашкевичіани: квести, екскурсії у кімнату-музей та інші навчально-виховні заходи, спрямовані на збереження пам’яті про відомого українця о. Маркіяна Шашкевича.

Написати коментар





Current ye@r *